Talk:OSE Specifications/uk
Примітки, (зрозуміло, що все імхо, є спірним, в першу чергу для мене, написано із щирістю та повагою тільки з метою а) пояснити розуміння тексту при перекладі; б) розкрити рефлексію та контекстну залежність тексту українською ):
Специфікації OSE, особливо їх перша частина, написані дещо "економполітологічним канцеляритом" (не технічним стилем), що зумовило стиль перекладу.
- Відкриті джерельні тексти.
Переклад. На жаль, деякі відповідники англійських термінів (як от вживання поняття "розширене відтворення", визначення якому надане, замість "заможність", яке має стале побутове вживання) мають в українській мові (в Україні, для значної частини двомовних освічених людей віком більше 40 років) інший контекст (зокрема, "розширене відтворення" є сталим терміном політекономії марксизму-ленінізму), що може вносити небажані контекстозалежні надбання у перекладі.
Зміст. На мою думку треба розділяти рухи, принципи, стратегії - у кожного з яких може бути власні принципи, стратегії, техніки. Так, рух Відкритих джерельних кодів, основою якого є вільне поширення знань, розширив контекст концепціями "собору" та "базару", які не співвідносяться до процесу agile - розробки (рух із власними принципами і маніфестом), тому що ідея відкритості і метод досягнення ефективності у динамічному середовищі - різні за родом (класом) речі. Перше відповідає на питання "що" (поширення і збереження знань), друге "як" (наприклад, започаткувавши розумний процес, що само-підтримується, та наближається до встановлених станів що визначаються метриками), та обидві складові забезпечують досягнення основної мети з використанням бажаних засобів (еволюційно стабільної стратегії розвитку). Зрозуміло, що найбільшою цінністю в результаті є особистості (а не продукт), об'єднані у громаду. Написане вище - приклад таксономії сутностей (цільових станів, принципів, методик, стратегій, тощо), які бажано не змішувати на різних рівнях.
- Розподілена економіка.
Переклад. Назва і сенс параграфу українською потребують уточнення. Є великі семантичні різниці між 'розподіленою' у сенсі розподіленою у просторі, 'розподільчою' (надаємо данину логістичним каналам, у яких зараз формується 90% витрат та вартості, не плутати із цінністю), та економікою побудованої на довірі та бажанні ділитися. Як викласти ці думки стисло користуючись українською та не відійти від букви початкового тексту, необхідно добре подумати.
Зміст. Монополістський капіталізм або мілітаризм - зло, гірше за які тільки чисте зло, побудоване на чистих ідеях, що ігнорують дійсність та призводять до рафінованих реалізацій, у яких "мудреці охороняти охоронців, і у кожного є по два раби". Тобто, наприклад, всілякого роду соціалізми (націонал-, розвитий, з людським обличчям, тощо) або комунізм (леніна, сталіна, мао, червоних кхмерів). Думаю, українці дуже чутливі до цього, бо несуть наслідки у генетичній пам'яті тих, хто пережили голодомори та всілякі -ції. Для мене просто капіталізм - це система, яку можна збалансувати шляхом відкритості та якості економічних агентів, на відміну від 'соціалізму'. Я вважаю, що кожен, хто в результаті дії випадку (вдалого кросовера) та інших обставин (важкої праці, змагань, тощо) є більш талановитим, заможним, щасливим - повинен бути відповідальним за інших, в першу чергу перед собою та громадою подібних до нього (талановитих, заможних, щасливих). Але на мою думку, не треба загравати з політикою, там де можна обійтися економікою малих та великих груп, що явочним порядком визначає політичну дійсність і так. Маленьке зауваження також щодо співвідношень інформації та матеріального. Так, копіювання деяких видів інформації є дешевим. Але виробництво цієї самої інформації може потребувати великих матеріальних витрат ('знайти 1000 способів, як не треба робити лампочку'). Не вдаючись у крайні випадки копірастії на прямокутну або біологічну форму і тому подібні витівки зажерливих ТНК, всеж висловлена ідея невеликих витрат на інформацію є вразливою для критики. На мою думку, на більш загальному рівні абстракції можна казати, що у загальному випадку поширення знань (не інформації) дозволяє отримати суспільству у довгостроковому періоді більше вигод, ніж втрат - за умов розумного підходу та створення відповідних механізмів.